Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (9)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Скиданов А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
1.

Данищук З. Н. 
Морфология паравертебральных мышц пациентов с дегенеративными заболеваниями поясничного отдела позвоночника [Електронний ресурс] / З. Н. Данищук, А. С. Скиданов, И. А. Батура // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 1(2). - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmbv_2013_16_1(2)__10
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.089 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Радченко В. А. 
Оценка состояния паравертебральных мышц поясничного отдела с помощью компьютерной томографии (обзор литературы) [Електронний ресурс] / В. А. Радченко, А. Г. Скиданов, Ю. А. Змиенко, Л. А. Левитская, Л. П. Мищенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 4. - С. 128-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2013_4_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 496.668 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Радченко В. А. 
Структурные особенности паравертебральных мышц в норме и при дегенеративных заболеваниях поясничного отдела позвоночника (обзор литературы) [Електронний ресурс] / В. А. Радченко, Н. В. Дедух, Н. А. Ашукина, А. Г. Скиданов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 4. - С. 122-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2014_4_23
На підставі аналізу наукової літератури узагальнено інформацію про структурну організацію паравертебральних м'язів у нормі і за умов дегенеративних порушень у поперековому відділі хребта. Доведено, що у паравертебральних м'язах, які походять із дорсальних міотомів (m. multifidus, m. erector spinae), на відміну від решти скелетної мускулатури, переважають волокна I типу, що відповідає виконуваній ними функції підтримання фізіологічної постави. При цьому відсотковий вміст волокон I типу в жінок значно вищий у порівнянні з чоловіками, що зумовлює їх кращі адаптаційні можливості та меншу стомлюваність. Крім того, на відміну від скелетної мускулатури кінцівок, у m. multifidus волокна II типу значно тонші за волокна I типу. У пацієнтів з хронічним болем у спині різної етіології в паравертебральних м'язах у процесі гістологічного дослідження виявлено міогенні та нейрогенні зміни, які проявляються за саркопенії або тільки локальних порушень. Однак одержано неоднозначні результати щодо розподілу волокон I та II типів, що вимагає подальшого вивчення. Результати поглиблених гістохімічних досліджень, які стосуватимуться різних підтипів м'язових волокон I та II типів, стану в них актину і міозину, нададуть змогу розширити уявлення про структурно-функціональні порушення м'язів у пацієнтів з хронічним болем у спині. Останнім часом увагу приділяють системним змінам у м'язовій тканині (саркопенії), які спостерігають за більшості захворювань опорно-рухової системи. Детальне вивчення структурно-функціональної організації паравертебральних м'язів відкриває нові перспективи для профілактики порушень у хребті в ранньому і віддаленому післяопераційному періодах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 635.634 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Радченко В. А. 
Изучение околопозвоночных мягких тканей у пациентов с дегенеративными заболеваниями поясничного отдела позвоночника методом КТ [Електронний ресурс] / В. А. Радченко, А. Г. Скиданов, О. Г. Аврунин, М. Ю. Тымкович, Л. Н. Левитская, Ю. А. Змиенко // Літопис травматології та ортопедії. - 2013. - № 1-2. - С. 295. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2013_1-2_79
Попередній перегляд:   Завантажити - 77.524 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Скиданов А. Г. 
Спектральный анализ электромиограмм мышц спины при дегенеративных заболеваниях позвоночника (обзор литературы) [Електронний ресурс] / А. Г. Скиданов, Д. Р. Дуплий, В. А. Колесниченко, В. А. Радченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 106-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_1_21
Висвітлено проблему взаємозв'язку остеохондрозу зі змінами функціонування паравертебральних м'язів та проведено електроміографічне (ЕМГ) оцінювання їх стану. Використано матеріали спеціалізованих періодичних видань за останні 30 років. ЕМГ-дослідження надає змогу оцінити не тільки ступінь напруження м'яза, але й біоелектричну структуру генерованого напруження. За умов розвитку патологічних станів м'яза змінюють кількість функціональних рухових одиниць і, відповідно, частоту їх імпульсів, що створює характерний вигляд електроміограми. Біоелектричні зміни працюючого м'яза відбуваються разом з біохімічними і фізіологічними процесами, які можна вважати об'єктивною оцінкою фізіологічного стомлення. Описано електрофізіологічні властивості м'язів, проаналізовано порушення їх електрогенезу за різних типів рухового стомлення, розглянуто найінформативніші параметри електроміограм. Подання інтерференційної міограми як сукупності періодичних гармонік надає змогу застосовувати математичні моделі аналізу, зокрема перетворення Фур'є або спектральний аналіз. За допомогою такого підходу можна розпізнати суттєві компоненти періодичної активності рухових одиниць. ЕМГ-дослідження пацієнтів з люмбалгією і здорових осіб виявляє підвищення стомлюваності м'язів. Після хірургічних втручань без спондилодезу хребтового рухового сегмента можна спостерігати відновлення передопераційного статусу оперованих м'язів. Спектральний аналіз надає змогу спостерігати динамічні характеристики м'язового напруження. До переваг ЕМГ можна віднести інформативність показників частотного аналізу та за мінімального напруження, і за значнішого, що знижує вплив фактора мотивації пацієнта. Крім того, це надає змогу досліджувати пацієнтів з больовими синдромами. Показником стомлення є медіана частоти спектра, а найбільш індивідуальними - стартова медіана частоти і ширина напівмаксимуму спектра.
Попередній перегляд:   Завантажити - 926.077 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Скиданов А. Г. 
Функциональное состояние мышц спины у пациентов с дегенеративными заболеваниями позвоночника [Електронний ресурс] / А. Г. Скиданов, Д. Р. Дуплий, И. В. Котульский, А. А. Барков, А. В. Кись, В. К. Пионтковский, В. А. Радченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 4. - С. 59-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_4_12
Структурні зміни в разі дегенеративних захворювань хребта пов'язують з процесами, які розвиваються в хребтових рухових сегментах та паравертебральних зв'язках і м'язах. Мета: вивчити функціональний стан паравертебральних м'язів у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта (ПВХ) до та після хірургічного лікування. Проведено електроміографічне обстеження 117-ти пацієнтів з дегенеративними захворюваннями ПВХ і 10-ти здорових волонтерів. Пацієнтів розподілили на групи за діагнозами - грижі міжхребцевих дисків ПВХ, нестабільність, спондилолістез і стеноз. Реєстрували інтерференційну міограму m. erector spinae на рівні LIV - LV хребців у стані тривалого (60 с) напруження та розраховували спектральні характеристики і загальну потужність спектру (ЗПС), середню потужність спектру (СПС), середню частоту (СЧ), медіану частоти спектру (МЧС), швидкість зміни медіани (ШЗМ). Проведено аналіз обстежень до і через 6, 18, і 36 міс після хірургічного лікування. До операції виявлено достовірно нижчі показники ЗПС і СЧ у пацієнтів зі спондилолістезом - ще нижчі - зі стенозом у порівнянні з контролем. Після хірургічного лікування показники ЗПС, СПС, МЧС знижувалися в усіх групах хворих, найбільш виражено у пацієнтів зі спондилолістезом. Аналіз динаміки спектральних показників свідчить, що протягом 18 міс знижувалися ЗПС, СПС та МЧС, а в період від 18 міс до 3-х років і пізніше спостерігали відновлення цих показників до передопераційних значень. Висновки: на фоні дегенеративних захворювань ПВХ у всіх пацієнтів знижуються функціональні можливості паравертебральних м'язів, максимально у пацієнтів зі сподилолістезом і стенозом. Після хірургічного лікування найбільші відмінності ЗПС, СПС та МЧС від контролю виявлені в групі пацієнтів зі спондилолістезом. На відміну від повного клінічного (через рік) електрофізіологічне відновлення m. erector spinae відмічено через 3 роки після хірургічного лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.34 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Радченко В. А. 
Пятилетний опыт использования навигационной системы в хирургии позвоночника [Електронний ресурс] / В. А. Радченко, А. А. Барков, А. Г. Скиданов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - № 1. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2019_1_3
Існують різні підходи до використання навігаційної системи: на основі попередньої комп'ютерної томографії (КТ) або інтраопераційної візуалізації з використанням 3D/2D- флюороскопа або комп'ютерного томографа. Кожен метод має певні переваги та недоліки. Мета роботи - провести порівняльне оцінювання точності розташування гвинтів у хребцях і виявити кількість ревізійних хірургічних втручань, пов'язаних із некоректним їхнім введенням, між стандартною технікою "вільних рук" встановлення гвинтів і проведенням їх із використанням 3D-навігаційної системи. Здійснено ретроспективний аналіз 2 760 пацієнтів старших за 18 років. Хворих розділили на дві групи: I (2 128 осіб) - виконано транспедикулярну фіксацію хребта за допомогою стандартної процедури (техніка "вільні руки") проведення гвинтів з інтра- та післяопераційним рентгенологічним контролем; II (632) - із використанням навігаційної системи "Brainlab" у режимі попереднього КТ-сканування хворого в положенні лежачи на животі з валиками під крилами клубових кісток. Кількість ревізійних хірургічних втручань, пов'язаних із некоректним проведенням гвинтів, склала 37 (1,74 %) випадків у I групі. У II було перепроведено лише 12 гвинтів інтраопераційно у 9 (1,42 %) пацієнтів через не досить відповідне їх розташування виявлене за допомогою флюороскопічного контролю або нейромоніторингу. Під час аналізу помилок розроблено низку практичних рекомендацій, які допомагають попередити порушення в роботі навігаційної системи. Висновки: використання навігаційного обладнання, окрім значного зменшення часу оперативного втручання, ризика неврологічних ускладнень, зниження кількості інтраопераційної рентгенографії, зменшення протяжності розрізу м'яких тканин під час хірургічного доступу, значного підвищення точності встановлення транспедикулярних гвинтів, дає змогу збільшити складність і спектр хірургічних втручань, а також уникнути ревізійних операцій, пов'язаних із некоректною імплантацією транспедикулярних гвинтів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.285 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського